Angel's thoughts

Сольці сьогодні рівно 3 тижні. Час швидко біжить, ще тиждень і перший місяць.Я себе тішу що з кожним днем все легше і легше повинно бути з малечею, а вона за той час росте, змінюється, і хитрішає :) Почались в малої минулого тижня коліки , викликали лікаря- виписали нам лікарства, тепер щодня даю їй його, ніби полегшало і її вже менше плющить. Один побічний ефект від того всього , що ми її жаліли , вона плакала і ми привчили її спати на руках. Тепер щоночі приблизно від 22 до 2 год колишемо , присипаємо, носимо на руках... трохи я , трохи Андрій , трохи мама.... в мене сили в руках ніколи не було, а тепер взагалі відчутя що вони скоро відваляться:) Саме обідно те, що вдень вона собі спокійноо спить у ліжечку і не вередує. Ось такі то справи з дітьми.. терба набиратись терпіння терпіння і ще раз терпіння :)

Наша принцеса вирішила, що вночі спати то не цікаво- краще вдень виспатись, а потім татові і мамі не дати поспати вночі...
я вже морально готуюсь до ще одної безсонної ночі.

Вчора охрестили нашу донечку

А ми вже вдома :)))
23го жовтня о 19:40 народилась наша донечка , 3400 кг , 53 см.

зараз мирненько спимо у ліжечку і посопуємо носиком :) 

усьо ... від вчорашнього дня лежу в роддомі...чекаю...
Родовий процес почався і помало прогресує, і вже від того не дуже весело, СТРАШНО ппц як , і нема вже куди втікати....перша безсонна ніч, ниюча біль в спині, крики рожающих і плач дітей....все як в страшилках... :((((

Сьогодні наша маздочка "пробігла" свої перші 5000 км :) 
буде в неї сьогодні перше ТО :) 

капець.... на моїй фермі здохла курка :(
вже не буде кому яйця нести ... от що означає пожила я пару днів без інтернету .....

Гроші творять чудеса. чим більші гроші, відповідно чудеса більші :) 
пару місяців назад коли передімною був вибір куди ставати на облік в жіночу консультацію, я обрала(на свою голову) дешевий відомий всім варіант - державну поліклініку. Все виглядало на той час досить таки непогано- сестра домовилась з своєю знайомою гінекологом , що вона мене візьме до себе. Так як в мене не було прописки на сихові - прийшлось добровільно пожертвувати в фонд поліклініки 50 грн., щоб мені головний лікар дозволив стати на облік туди. Заплатила я ті 50 грн , зібрала всі необхідні підписи... та нажаль від травня місяця пощастило мені побачити свого лікаря 2 рази на власні очі. Чомусь вона чи не щотижня у відпустку втікає- таке враження що бавиться у хованки. Перша наша зустріч заключалась у знайомстві- вона мені сказала, що все буде ок, що знає мою сестру, і що видадуть мені дикретний листок без проблем. Друга наша зустріч полягала в тому, що вона мене страшила поганими результатами аналізів, і говорила ЗАВТРА лягати в лікарню і колоти антибіотики внутрівенно,бо пройде тиждень -два і в мене почнеться гарячка і не знати як то відібється на дитині. Правду кажучи настрашила вона мене непогано, спочатку я розревілась (я любила завжди поплакати , а під час вагітності , для мене то як два пальці об асфальт :)))) потім залізла в нет і почала читати, що ж то таке той пієлонефрит. Зацікавило мене те, що в мене не було практично ніяких симптомів того діагнозу. Тоді  я вирішила перездати аналіз в якійсь приватній клініці. Згадався мені другий варіант (дорожчий,) який я з самого початку відкинула як варіант куди ставати на облік. Одним словом домовилась я зробити аналіз в Інтерсоно. Результат був готовий через декілька годин і ніякого запалення в нирках він не показав...
Поїхала я з тим результатом на сихів - як не дивно Тетяни Володимтрівни тоді не було там (знову відпустка), медсестра побачивши результат провела мене ще до одного лікаря. Ця тьотінька глянула на результати сказала, що теж не бачить ніякого запалення, але всеж таки радить мені лягати на стаціонар і лікуватись. На питання, що мені лікувати ,якщо запалення нема - вона мені в скеруванні написала зовсім інший діагноз зі знаком питання. Питаю її, що за знак питання - вона мені відповіла - ну я не впевненна що саме Це у вас, але там в лікарні вас обстежать, проведуть детальніші аналізи і все виясниться...Одним словом я була просто в шоці, і то був перший момент коли я пожаліла, що не стала одразу на облік в Інтерсоно. а не ставала я туди не через брак коштів, бо впринципі зі своєю ЗП я можу позволити собі таке задоволення, а через те, що переконувала себе що зараз важливіший ремонт , світильники, меблі, і все, що з тим повязано.
На цьому пригоди з 4ю поліклінікою в мене не завершились - коли діло дойшло до дикретного листка- моя Тетяна Володимирівна знову пішла у відпустку на 10 днів. Мене направили до лікаря, яка заміняла її. Почекала в черзі я перед її кабінетом 2,5 години , зайшла на прийом і почула від тої суки, що вона мені не може виписати дикрету , бо я не маю при собі паспорта, бо я ПП і не маю листочка з соц страху, і взагалі якщо я прописана в НОвояворівську - настрати їй на дозвіл від головного лікаря стояти в них на обліку. То була остання капля! я чуть її просто не послала нах.... розвернулась і пішла геть. надіюсь, що більше ніщо мене не заставить туди повернутись.
через 2 дні я заново стала на облік в Інтерсоно - наразі мені то коштувало близько 1500 грн, але там мене в перший ж день обстежили з голови до ніг , зробили УЗД - де я побачила вперше свою маленьку донечку :) , також за ці гроші я здала більше 10 видів аналізів, і все це без черг , без душних коридорів, з посміхаючимись лікарями і медперсоналом, новою апаратурою і медобладнанням.
Мій випадок можливо не настільки і критичний в плані потрібності витрачання грошей на такого роду послуги, але я знаю людей, які з допомогою Інтерсоно пережили на 5му місяці вагітності операцію з видалення пухлини і родили здорового синочка, також пара яка довго не могла природнім шляхом зачати дитину - родила двох здоровеньких діточок - близнюків.
Тому нехай приватні клініки і дорогі , але гроші в порівнянні зі здоров"ям просто ніщо, особливо якщо це стосується дітей.
Єдиний момент який мене трошки в незручне становище ставить , коли я буваю в Інтерсоно, це погляди жінок чи подружніх пар, які нажаль не можуть мати своїх дітей і які приходять туди з надією вилікуватись і відчути радість батьківства. В їхніх очах радість і сум водночас, надія і якась така своєрідна заздрість....
Сьогодні говорила з молодою жінкою, яка пробує штучне запліднення.... якось шкода її - молода , красива, приємна людина, від якої випромінювалась доброта і позитив - їй би дуже пасувало бути щасливою мамою. Навряд чи я зустрінусь з нею ще раз, але дуже б хотілось, щоб в неї все склалось добре.

Настав час коли і mimikael "дозрів" до одруження :) можливо навіть з мене приклад взяв,хєхє!
Завтра п"янка! (шкода, що для мене тільки сочок)

Навіть не знаю, чи то скакати від радості чи сумувати, але сьогодні мій останній робочий день на проекті, якому я присвятила півтори року свого робочого життя. Мабуть буду трішки скучати за тим всім.. і зараз собі навіть уявити не можу як то я буду жити без роботи. з понеділка йду у відпустку , через тиждень повернусь і до вересня буду або трейнити нову людину, або просто "плювати і лапати"...
Знаючи себе , напевне якщо і буду сумувати то тільки за звичним життям - дім\робота\баги\фічі\СТДішки\сеніті тести\БДкастомерів\безкінченнні апгрейди і т.д. ще напевне за Романом і інколи дурноватими розмовами з Роном. Більше тут немає за чим і за ким жаліти. Десь ближче до вересня ще напевне додам до списку ранішні посиденьки на каві з Зоран тімом... і то мабуть все, що мені подобалось на цій роботі.

Усьо, тепер я вже остаточно Тришнівська.... забрала новий паспорт....

Сьогодні здала останню сесію!!!!!!

приходжу сьогодні на кафедру і аж смішно стало: пустота і відносна тиша на коридорах і тільки мої однопоточники\одногрупники стоять під двома викладацькими. От так вирішили Лашко і Парамуд помучити 5 курс... всі давно вже на канікулах \морях \горах....,  а 5 курс захищає курсаки .... дурдом!

залишився диплом..................... але це вже в грудні.....................навіть не хочеться зараз про то думати.

Статус "Викладач семестру" заслужено отримав Сокіл В.М. єдиний викладач хто мені поставив 4ки :))))

ще попри все що було і Парамуд мені поставив 75 балів за курсовий проект - але то все "важка артилерія" , такщо не в рахунок :)...

Вчора були іменини у Ірини :) 
стало цікаво , чим ж так відзначилась ця великомучениця, гугл видав наступну інформацію:

18 травня Українська Православна Церква святкує день пам'яті святої великомучениці Ірини, хрещеної святим апостолом Тимофієм, яка проповіддю та чудесами обернула в Христову віру тисячі людей.

У ті часи, коли світло святої віри християнської, завдяки проповіді апостолів, засяяло серед людей, в місті Магедоні жив князь, на ім'я Лікиній. У нього була дуже гарна дочка. Лікиній побудував для неї окремий розкішний палац, де вона жила зі своєю вихователькою Карієй, оточена однолітками і слугами. Щодня до Пенелопи приходив наставник Апеліан, який навчав її наукам. Апеліан був християнином і під час навчання розповідав дівчині про Христа Спасителя і наставив її християнській вірі. Коли Пенелопа підросла, батьки почали думати про її заміжжя.

У цей період життя Господь напоумив її чудовим чином: до неї у вікно прилітали один за одним три птахи - голуб з віткою оливи, орел з вінком і ворон зі змією. Вчитель Пенелопи Апеліан пояснив їй значення цього знамення: голуб, що означав чесноти дівчини - смирення, лагідність і цнотливість, приніс олійну гілку - благодать Божу, одержувану в Хрещенні; орел - знамення висоти духу, що досягається через богомислення, - приніс вінок за перемогу над невидимим ворогом як нагороду від Господа; ворон же приніс змію на знак того, що диявол озброїться на неї і доставлятиме печалі, скорботу і гоніння. У кінці бесіди Апеліан сказав, що Господь бажає обручити її Собі і що Пенелопа зазнає багато страждань за свого Небесного Нареченого.

Після цього Пенелопа відмовилася від заміжжя, прийняла хрещення від руки апостола Тимофія, учня святого апостола Павла, і була наречена Іриною. Вона переконувала своїх батьків прийняти християнську віру. Мати раділа зверненню дочки до Христа; батько спочатку не перешкоджав дочці, але потім почав вимагати від неї поклоніння язичницьким божествам. Коли ж свята Ірина твердо і рішуче відмовилася, розгніваний Лікиній велів зв'язати свою дочку і кинути під копита лютих коней. Але коні не рушили з місця, лише один із них відірвався від прив'язі, кинувся на Лікинія, схопив зубами його за праву руку, вирвав її з плеча, а самого Лікинія збив і почав топтати. Тоді святу діву розв'язали, і по її молитві Лікиній у присутності очевидців встав неушкоджений, із здоровою рукою. Побачивши таке чудо, Лікиній із дружиною і безліччю народу, числом близько 3000 чоловік, увірував в Христа і відрікся від язичницьких богів.

Залишивши управління областю, Лікиній поселився в палаці своєї дочки, маючи намір присвятити себе служінню Господові Іісусу Христу. Свята ж Ірина почала проповідувати вчення Христове серед язичників і обертала їх на шлях спасіння. Довідавшись про це, Седекій, новий правитель області, призвав до себе святу і почав переконувати її припинити проповідь про Христа і принести жертву богам. Свята Ірина безтрепетно сповідала свою віру перед правителем, не устрашившись його погроз. За наказом Седекія її кинули у рів, наповнений зміями і гадами. Десять днів пробула в рову свята і залишилася неушкодженою, бо Ангел Господній зберіг її. Седекій приписав це чудо чарівництву і віддав святу на страшні тортури: наказав перепиляти її залізною пилою. Але пили ламалися одна за одною, не заподіюючи шкоди тілу святої діви. Нарешті четверта пила обагрила тіло мучениці кров'ю. Седекій із сміхом сказав: «Де ж Бог твій? Якщо у Нього є сила, нехай Він тобі допоможе». Раптово піднялася буря, блиснула блискавка, загриміло і почалася злива. Побачивши таке знамення з неба, багато хто увірував у Христа Спасителя. Седекій не зважав на прояв сили Божої і віддав святу на нові тортури, але Господь знову зберіг її. Нарешті народ обурився, дивлячись на страждання безневинної діви, повстав проти Седекія і вигнав його.

Правителі, що приходили після Седекія, також піддавали святу Ірину різним жорстоким мукам, під час яких силою Божою вона продовжувала залишатися неушкодженою, а народ під впливом її проповіді та чудес ще більше звертався до Христа, залишаючи поклоніння ідолам. Усього святою Іриною було обернуто понад 10000 язичників. Зі свого рідного міста Мігдонії свята перейшла в місто Калліполь і там продовжувала проповідувати про Христа. Потім у інші міста - Костянтину, Месемврію. Вона творила чудеса, зціляючи хворих, і терпіла муки за Христа. У місті Ефесі Господь відкрив їй, що наблизився час її кончини. Тоді свята Ірина у супроводі свого вчителя старця Апеліана та інших християн пішла за місто до гірської печери і, осінивши себе хресним знаменням, увійшла до неї, сказавши своїм супутникам закрити вхід у печеру великим каменем. Коли на четвертий день після цього християни відвідали печеру, то тіла святої в ній не знайшли. Так померла свята великомучениця Ірина.

  

Цікаво чи є ще такі як я наречені, які за 2 дні до власного весілля сидять на роботі і проходять сеніті тестування на останньому білді перед релізом.... дурдом...

блін.. так хочеться хумусу!!!!! аж не витримую вже...навіть сьогодні снився мені його смак ....
через 2 тижні мєчта збудеться - співробітник привезе з Ізраелю його мені, я замовила 2 упаковочки... мням... оце відірвусь собі...
а поки що прийдеться відриватись паскою, шинкою, яйцями, хріном...ех... ще 2 дні і свято :))))